Щороку 9 червня в низці країн відзначають Міжнародний день друзів .В усі часи дружбу шанували, як найбільшу соціальну й етичну цінність. Гарний друг завжди прийде на допомогу, якщо потрібно, розділить проблеми і допоможе порадою, з ним можна про будь-що поговорити, а також про що завгодно помовчати. З нагоди свята варто привітати своїх друзів і нагадати їм, як сильно їх цінують.
пʼятниця, 12 червня 2020 р.
З Міжнародним днем захисту дітей!!!
Сьогодні, 1 червня, відзначають Міжнародний день захисту дітей - в Україні святу виповнюється вже 22 роки. А у всьому світі його відзначають вже 61 рік з однією метою - захистити малюків планети від насильства, голоду, неможливість отримання освіти, медобслуговування та інших бід. Діти складають приблизно 20-25% населення в кожній країні.
Символом Міжнародного дня захисту дітей став прапор, де на зеленому тлі намальовані п'ять фігурок людей різного кольору, що стоять на поверхні земної кулі. Це символізує гармонію і єднання різних народів світу, незалежно від раси та національності.
Міжнародний день захисту дітей – це також привід нагадати дорослим про необхідність дотримання прав дітей на життя, на свободу думок і віросповідання, на освіту, відпочинок і дозвілля, на захист від фізичного та психологічного насильства, на захист від експлуатації дитячої праці. Тільки в умовах захисту прав і свобод дитини можливе формування гуманного і справедливого суспільства.
Українські вишиванки - наче райдуги світанки!!!
Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі, вірності та любові. Вона настільки глибоко увійшла в наше життя , що в Україні встановили навіть спеціальне свято – День вишиванки. День вишиванки – не офіційне й відносно молоде, проте дуже улюблене народне свято. Цього дня заведено одягати національне вбрання, куди б не довелося йти – на роботу, на зустріч із друзями чи деінде. Традиційно День вишиванки відзначають щороку в третій четвер травня. Таким чином, у 2020 році це свято відзначаємо 21 травня.
“1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”.
“1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”.
Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не забуваємо: той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться. День пам’яті та примирення та День перемоги символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Вона скінчилася і найважливішим її підсумком має бути не перемога, а мир. У Другій світовій війні Україні випала героїчна і разом з тим трагічна роль. Єднання суспільства навколо усвідомлення цієї істини й надалі сприятиме ефективному протистоянню зовнішнім викликам та загрозам.Сьогодні Україна, як і у роки Другої світової війни є епіцентром протистояння агресору. Україна є важливим чинником європейської безпеки у протистоянні російській агресії.
Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не забуваємо: той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться. День пам’яті та примирення та День перемоги символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Вона скінчилася і найважливішим її підсумком має бути не перемога, а мир. У Другій світовій війні Україні випала героїчна і разом з тим трагічна роль. Єднання суспільства навколо усвідомлення цієї істини й надалі сприятиме ефективному протистоянню зовнішнім викликам та загрозам.Сьогодні Україна, як і у роки Другої світової війни є епіцентром протистояння агресору. Україна є важливим чинником європейської безпеки у протистоянні російській агресії.
День пам"яті Чорнобильської трагедії!!!
26 квітня 1986 року, вночі о 1:23 на четвертому енергоблоці ЧАЕС в результаті серії теплових вибухів був повністю зруйнований реактор.Значна кількість радіоактивних речовин потрапила в навколишнє середовище. Аварія розцінюється як найбільша у своєму роді за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих та постраждалих від її наслідків людей, так і за економічними збитками.Після аварії на Чорнобильській АЕС з постраждалих районів евакуювали 116 тисяч осіб, ще 230 тисяч було переселено із зараженої зони. З числа постраждалих унаслідок аварії померло 167 653 людей, серед них 2929 ліквідаторів. 83% потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи страждають на різні захворювання.
Із кожної трагедії людство повинно винести урок на майбутнє, аби ніколи більше не зміг повторитись "Чорнобиль". Ми дедалі більше усвідомлюємо необхідність перетворення свого життя на безпечне, здорове та радісне. Нагальною потребою ХХІ ст. є формування такого способу життя, який склав би основу довготривалого ощадливого розвитку людства. Науково-технічний прогрес, нові технології самі по собі не здатні подолати загрозу екологічної катастрофи, що нависла над планетою. Потрібна нова філософія, нова політика, нові моральні зобов’язання кожної людини. Саме за такими принципами, на засадах стійкого розвитку, ми намагається жити. Саме така філософія на сьогодні є стратегією виживання і безперервного прогресу цивілізації.Цей сумний день принесли нам на своїх крилах чорні лелеки: кажуть, після аварії на ЧАЕС саме такими бачили їх в зоні лиха. Час летить швидко та чорнобильська трагедія для нашого народу лишається незагоєною раною і невирішеною проблемою.
Із кожної трагедії людство повинно винести урок на майбутнє, аби ніколи більше не зміг повторитись "Чорнобиль". Ми дедалі більше усвідомлюємо необхідність перетворення свого життя на безпечне, здорове та радісне. Нагальною потребою ХХІ ст. є формування такого способу життя, який склав би основу довготривалого ощадливого розвитку людства. Науково-технічний прогрес, нові технології самі по собі не здатні подолати загрозу екологічної катастрофи, що нависла над планетою. Потрібна нова філософія, нова політика, нові моральні зобов’язання кожної людини. Саме за такими принципами, на засадах стійкого розвитку, ми намагається жити. Саме така філософія на сьогодні є стратегією виживання і безперервного прогресу цивілізації.Цей сумний день принесли нам на своїх крилах чорні лелеки: кажуть, після аварії на ЧАЕС саме такими бачили їх в зоні лиха. Час летить швидко та чорнобильська трагедія для нашого народу лишається незагоєною раною і невирішеною проблемою.
Підписатися на:
Дописи (Atom)