У бібліотеці-філії с. Рудня проведено усний журнал  

" Конституція України у моєму житті"

 З допомогою цього заходу, діти ознайомились з основними законами, які стосуються безпосередньо їх.

28 червня 1996 року Верховна Рада нарешті прийняла
Конституцію України.
Коли ми гортаємо сторінки Конституції, читаємо її рядки,
найбільше нашу увагу привертає 2-й розділ «Права, свободи й обов’язки
людини і громадянина», в якому є статті, що безпосередньо стосуються нас
і наших батьків.
У ст. 51 Конституції говориться про те, що батьки повинні
виховувати дитину до повноліття, дбати про її здоров’я, матеріальне
забезпечення і навчання, готувати до самостійного житті. Батько і мати
мають однакові обов’язки та права щодо дітей.
«Шануй батька свого і матір свою». Кожен із нас повинен пам’ятати
цю Божу заповідь. Швидко плине час, і прийде та хвилина, коли наші
батьки стануть старими, немічними. Обов’язок уже повнолітніх дітей
піклуватися про своїх батьків (ст. 51).

День Святої Трійці. П’ятидесятниця

Після вознесіння Ісуса Христа настав десятий день: це був п’ятдесятий день після Воскресіння Христового. У євреїв було велике свято П’ятидесятниці в пам’ять Синайського законодавства. Всі апостоли разом з іншими учнями Христовими та іншими віруючими одностайно перебували в одній світлиці в Єрусалимі.
Була третя година дня за єврейським рахунком годин, тобто, по-нашому - дев’ята година ранку. Раптом зчинився шум з неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де перебували учні Христові. І з’явилися вогненні язики і спочили (зупинилися) по одному на кожному з них. Всі сповнилися Духа Святого і стали славити Бога різними мовами, яких раніше не знали.
Так Дух Святий, за обітницею Спасителя, зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків, на знак того, що Він дав апостолам здатність і силу для проповіді Христового вчення всім народам; зійшов же у вигляді вогню на знак того, що має силу спалювати гріхи й очищати , освячувати й зігрівати душі.
В Єрусалимі в цей час було багато євреїв, які прийшли з різних країн на свято. Апостоли вийшли до них і стали проповідувати на їх рідних мовах воскреслого Христа. Проповідь так подіяла на тих, хто слухав її, що багато хто повірив і стали питати: «Що ж нам робити?» Петро відповів їм: «Покайтеся і хрестіться в ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів, тоді і ви отримаєте дар Святого Духа»
Таких, що увірували в Христа і охоче прийняли хрещення, виявилося того дня близько трьох тисяч чоловік. Таким чином, почало будуватися на землі Царство Боже, тобто Церква Христова.
Православні християни в цей день прикрашають будинки і храми зеленими гілочками, квітами.
Звичай цей йде ще від старозавітній Церкви, коли будинки і синагоги прикрашалися зеленню в П’ятидесятницю в пам’ять того, як при Сінайській горі все цвіло і зеленіло в день, коли Мойсей отримував скрижалі закону. Сіонська світлиця, де на апостолів зійшов Святий Дух, у той час, за загальним звичаєм, теж була прикрашена гілками дерев і квітами.
А ще квітучі гілки нагадують нам про те, що під дією благодаті Божої людські душі розцвітають плодами чеснот.

 

 

Проводим літо з бібліотекою!

 

12 червня в бібліотеці с. Рудня проведено ерудит -лото

                          " Уважний та начитаний"

 

Даний захід був направлений на те, щоб спонукати дітей відвідувати бібліотеку, а також бути ерудованими та грамотними користувачами бібліотеки.А також  на те, щоб діти зрозуміли - що книга це джерело знань, і завдяки інформації у ній, діти зможуть стати обізнаними та черпати багато нового, що  для них стане у пригоді!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



Вознесіння Господнє 

13 червня, останній день коли християни вітаються один з одним словами: «Христос Воскрес – Воістину Воскрес». Після цього вже вітаються традиційно: «Слава Ісусу Христу – Слава навіки Богу». 

Саме 13 червня сороковий день після Воскресіння Ісуса Христа і в Православному календарі він згадується як празник Господнього Вознесіння, який в народі ще називають Вшестя, Ушестя або Знесення. Цей Празник відноситься до одного із дванадцяти найважливіших після Великодня християнських свят, який звеличує подію Христового Вознесіння на небо та підкреслює її значення для Ісуса та для нас. 
Христос вознісся на небо на Елеонській горі, яка знаходиться недалеко від Єрусалима. До цієї події Він являвся Своїм учням протягом сорока днів після Воскресіння, та оповідав про Царство Боже та про те, що Йому необхідно було знести Свої муки. У Євангеліях Марка і Луки містяться лише короткі відомості про цю велику подію, якою завершується земне життя Ісуса Христа.
Про це описано в Діях Святих Апостолів. Зустрівшись з Апостолами, Ісус Христос звелів, щоб вони не відходили з Єрусалима, а чекали обітниці Отчої. «Іван бо водою хрестив, — ви ж охрещені будете Духом Святим через кілька тих днів»! Свідками цього дійства були ті ж апостоли – вони дивилися, як Ісус став возноситись угору і хмара забрала його з-перед їхніх очей…
А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі стали при них та й сказали: «Галілейські мужі, — чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!».
Тоді учні повернулись у Єрусалим, де перебували в молитві Матір Божа та жінки-мироносиці. В Євангеліста Марка сказано, що Господь, вознісшись на небо, сів по Божій правиці.

Джерела трьох перших сторіч нічого не говорять про цей празник. Не згадує про нього й письменник Оріген (+ к. 251), який вичислює християнські празники в 8-ій книзі свого твору «Проти Цельсія». Знавці обряду вважають, що перші три століття цей празник святкували разом з празником Зішестя Св. Духа. Сильвія Аквітанська не називає цей празник Вознесінням, а тільки «сороковим днем після Пасхи».
В IV столітті празник Господнього Вознесіння стає загально знаним. Історик Сократ (+ к. 440) називає його «всенародним празником».
Празник Вознесіння звеличили своїми проповідями св. Іван Златоуст, св. Григорій Ніський, св. Епіфан Кіпрський, Лев Великий й інші. В IV ст. цариця Олена поставила храм на честь цього празника на місці Христового Вознесіння.
Як зазвичай на кожне свято є свої прикмети. Не оминають вони і Вознесіння. Тож, якщо на Вознесіння хороша погода — в цьому році буде добрий врожай, якщо навпаки — поганий.
В цей день, якщо не було дощу, селяни обходили свої посіви, дивилися чи не сходить їхній врожай. З пустими руками не йшли, а брали «драбинки». Так називали ритуальне печиво, яке має таке ймення, бо простий народ вважав, що цього дня Господь по драбинках сходив на небеса. Ритуальне печиво «драбинки» має певний зв’язок з уявленнями українців про Світове дерево, яке є центром Всесвіту і об’єднує Верхній (небесний), Земний і Нижній (потойбічний) світи. За повір’ями до хліба треба йти з хлібом. Це на щастя.
Також в цей день приймали гостей і влаштовували гуляння. Гості приносили свої гостинці, а ви давали свої.

ДОРОГІ ЮНІ ДРУЗІ!

Дитинство - це чудова пора сподівань та здійснення мрій.

У перший літній день в Україні, як і в усьому світі, відзначають добре і радісне свято - Міжнародний день захисту дітей.

Вітаючи зі святом, зичу вам, дорогі хлопчики та дівчатка, міцного здоров'я, успіхів, радісного та змістовного відпочинку під час літніх канікул.

Але не забувайте, що ви - майбутнє нашої держави, яке формується у сьогоденні. Тож наполегливо оволодівайте знаннями, творчо мисліть, розвивайте свої здібності, щоб стати гідними громадянами України.

Водночас це свято і дорослих - усіх тих, хто завжди поряд з дітьми, хто допомагає їм зростати, навчатися, пізнавати світ. Усміхнені личка, палаючі захватом очі, довірливі обійми маленьких рук - це те, задля чого ми живемо. Робити усе можливе, аби життя дітей було щасливим і безхмарним - всебічно підтримувати обдарованих, заохочувати здібних, розвивати особистість - святий обов'язок кожного з нас.

Бажаю вам, дорогі діти, вашим батькам, дідусям та бабусям міцного здоров'я, щастя, добра та сімейного затишку.

Нехай здійсняться всі ваші мрії та задуми!


1 червня 2013 року у бібліотеці-філії с.Рудня проведено конкурсно-розважальну програму " Хай сонцю і квітам всміхаються діти"