вівторок, 23 липня 2013 р.

21 липня 2013 р., в Будинку культури с. Рудня відбулося свято сіл Рудні, Ольганівки та Валер"янівки " Село моє - це рідна сторона, чарівна, неповторна ця земля". Композиції із бісеру, виготовлені членами клубу за інтересами " Джерельце", дивували усіх присутніх односельчан, а доповнювала це різномаїття бісероплетіння,  колоритна виставка українських рушників, яка привертала увагу кожного глядача, своєю оригінальністю.

 

У бібліотеці-філії с. Рудня була представлена тематична поличка "Село моє - моя маленька Батьківщина".

 



Пожвавішали люди й природа,
Ось і музика вже загула...
Веселися, славетний народе,
Бо, нарешті, прийшов День села!

Такими віршованими рядками розпочали свято ведучі Алла Майструк та Лариса Гринюк.

 

Запашний коровай, випікання якого, уже стало щорічною традицією, було вручено сільському голові  С.А Якимлюк, яка привітала усіх односельчан зі святом.

А згодом свято продовжилось - чимало гостей завітали привітати громаду руднянської сільської ради, а саме - гості із сусіднього Луцького району, працівники культури с. Кременець, вихованці будинку дитячої творчості, свою майстерність танцю дарували глядачам Анастасія Сорока та Віталій Артинюк,  а також щиро вітали із святом всіх жителів  - Ліля Мартинюк та  аматори сцени БК с. Рудня.

 

 

 

 

 

 

 

 

  Найбільше здивувало глядачів, театразілована форма проведення свята - весь концерт на сцені відбувалося "сватання " сільського голови Семена Яїчниці, який був головною персоною сцени, роль якого неперевершено виконала Вікторія Олексюк. А свататись до нього приходили чарівні дівчата, які бездоганно відігравали свої ролі, а саме Наталя Кашуба, Алла Майструк, Людмила Козачук,Ірина Боймук  та Лариса Гринюк.

 

 



 Завершальним етапом цього прекрасного свята був виступ руднянських жінок, які із запалом виконали пісні " А в селі", " Сама файна" та " Ой село". Гучними оплесками нагородили глядачі усіх аматорів сцени!




понеділок, 8 липня 2013 р.

 7 липня – Івана Купала.

Одне з найпоетичніших свят українського обрядового календаря. Купальські вогні надихали на творчість не лише великого Миколу Гоголя, а й багатьох інших письменників та поетів. Церква цього дня відзначає Різдво Івана Хрестителя. Ще в дохристиянську добу слов'яни відзначали цієї пори свято Купайла, тобто Сонця. шляхом злиття християнських та язичницьких традицій і утворилося свято Івана Купала.

Спеціально до дня Купайла хлопці та дівчата виготовляли ляльки-опудала Купало та Марену. Навколо цих персонажів точаться головні події вечора на Івана Купала. Марена яваляє собою зроблену із соломи ляльку, яку вдягають у жіночий одяг, Купало також виготовляється із соломи, але одяг на ньому чоловічий. Марену, відповідно, роблять дівчата, а Купало – хлопці. Цікаво, що походження ті того, ні іншого образів невідоме, зате відомо, що і Купало і Марену чекає трагічна розв'язка. Їх обох, або ж топлять, або ж спалюють.

Як відомо, і цей звичай зараз гарно зберігся, головною розвагою вечора на Івана Купала є стрибки через багаття. Хоча чому власне розвагою, це зараз вони стали чимось на кшталт спортивних змагань, а от раніше цьому ритуалові надавали магічного значення. Скажімо, якщо стрибнути найспритніше, то у Вас буде гарне здоров'я, коли вдало перескочать через полум'я закохані, то вони скоро поберуться. І не дай Вам Боже вскочити у вогонь – біди на протязі року не уникнути.

По закінченні веселих дійств можна йти відпочивати. Це не стосується, лише найсміливіших та найчистіших серцем у яких є шанс знайти чарівну квітку папороті і здобути усі земні скарби. Але пам'ятайте: шлях до квітки захищає нечиста сила, та й земні багатства, які вона відкриває ще нікого до добра не доводили.

В день Івана Купала намагалися зцілюватися росою Для цього потрібно встати якомога раніше і пройтись босоніж по цілющій купальській росі. В цей день проходив масовий збір лікарських трав. Особливої цілющої сили купальська трава набирає до сходу Сонця, отож, як мовиться, "Хто рано встає, тому й Бог дає!"




середа, 3 липня 2013 р.

" Нехай же квітне Україна, в співучім слові Кобзаря"

     Останній червневий день закликав усіх жителів руднянської сільської ради відвідати творчий звіт аматорських колективів та окремих виконавців " Нехай же квітне Україна, в співучім слові Кобзаря", присвячений 200- й річниці  народження  видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка.
    Зайшовши до закладу культури  усі глядачі могли ознайомитись із  виставкою " Величний дар Шевченкового слова", яку було організовано бібліотекою-філією с. Рудня. Прикрашений українськими рушниками портрет Тараса Шевченка, доповнювала виставка його творів.
       Розпочинали творчий звіт ведучі такими словами:

Повні сил і живої снаги
Де на рясті просяє веселка
із любов"ю у серці своїм
ми вшануємо пам"ять Шевченка

Продовжив даний захід Роман Максимчук, який читав уривок з розповіді правнука Т.Г Шевченка, Дмитра Красницького. Глядачі підтримали оплесками молодого читця, який  так щиро передавав усю інтонацію та настрій даного вірша.
Тематичним доповненням творчого звіту був твір Т.Г Шевченка " Заповіт" в обробці Йосипа Пономарьова, який виконав вокальний ансамбль  БК с.Рудня
 


А також " Реве та стогне Дніпр широкий", який виконав соліст БК с. Рудня Володимир Олексюк.
 
Тарас Шевченко - наш Кобзар
Він геній і творець, мислитель
Вкраїну славив він весь час
в серцях він наших буде жити,
такими словами запрошували ведучі творчого звіту Лариса Гринюк та Анна Якимук  на сцену  молоду солістку будинку культури Оленку Кравчук, яка передала естафету Вікторії Олексюк та Шуляк Сергію і які виконали твір Тараса Шевченка покладений на музику В. Рураком " Не тополю високую"
 
Глядачі із захопленням слухали соло на музичних інструментах у виконанні Олени Шинкарук ( соло на флейті), Насті Козачук ( соло на скрипці) та Сергія Шуляка( соло на саксафані)


 
Дужче і дужче кругом
Квітне країна моя
піснею славимо знов
величний дар Кобзаря
 
Дані рядки зачитані ведучими свята, закликали переглянути усіх присутніх у залі наступні номери концерту, а саме:
  
" Нащо мені чорні брови",який виконала солістка будинку культури Вікторія Олексюк, " Рідна Україна" у виконанні вокального ансамблю БК с. Рудня, " За любов і волю"у виконанні Людмили Козачук, хореографічну композицію " Я така крилата, бо росла в Карпатах".
 
Із великим захопленням глядачі дивились на інсценізацію уривку Т.Г Шевченка "Причинна"
 
 
 
Ми чуємо тебе, Кобзарю крізь століття
і голос твій нам душі окрилля
встає  в новій красі, забувши лихоліття
твоя, Тарасе, звільнена земля
 
І росяні вінки заплетені в суцвіття
до ніг тобі титане, кладемо
ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття
Тебе своїм сучасником звемо,
  такі фінальні рядки свята пролунали з уст ведучих свята!